МОЗ планує кардинально реформувати медичну освіту

medicine

На сайті міністерства охорони здоров’я України розповіли про стан сучасної медичної освіти в державі та поділилися планами щодо реформування цієї галузі. Як ідеться в публікації, сучасна українська система медичної освіти потребує якісних змін; це розуміють і пацієнти, і самі лікарі.

За даними МОЗ, щорічно вищі медичні (фармацевтичні) навчальні заклади випускають понад 8000 студентів: у 2014-му – 9,1 тисяч спеціалістів, 2015-го – 10,2 тисяч. У цей час у США, з населенням близько 319 мільйонів, загальна кількість випускників усіх медичних шкіл коливається від 17 до 19 тисяч осіб (2015 – 18,704 осіб, 2016 – 18,938).

На підготовку фахівців Україна щороку витрачає сотні мільйонів бюджетних коштів: у 2015-му – 556,8 мільйонів грн, а 2016-го – 649,8 мільйонів грн. Усупереч таким видаткам на підготовку медичних кадрів, якість навчання студентів міністерство охорони здоров’я вважає низькою.

Протягом 2015 – І півріччя 2016 років із різних причин (академічна неуспішність, невиконання навчального плану, власне бажання студентів тощо) з ВНЗ МОЗ України відрахували 450 осіб, які навчалися за державним замовленням. Як наслідок, на їхнє навчання держава неекономно використала 18 932 000 грн. Також щорічно 3–5% студентів-медиків не йдуть працювати за фахом.

Вартість року навчання студента-медика в Україні коливається від 13 до 27 тисяч грн, залежно від спеціальності та ВНЗ. Це фактично становить максимум 1000 доларів на рік. Міжнародні розрахунки є іншими. Так, у Великій Британії навчання коштує 50 000 фунтів стерлінгів (62 тис. доларів), у США – до 90 000 доларів на рік. На фоні цього, на думку МОЗ, українські видатки на одного студента виглядають заниженими та апріорі означають неможливість якісно готувати майбутніх лікарів.

МОЗ України наполягає на запровадженні різного рівня фінансування для різних спеціальностей. Зараз підготовка студентів гуманітарних спеціальностей коштує країні у півтора рази дорожче, ніж інженерів. Для порівняння, Польща витрачає на підготовку лікаря майже у 4 рази більше, ніж на підготовку гуманітарія.

Ще один яскравий приклад від відомства – у період з 2000 по 2008 роки лише 4 українські випускники отримали від Медичної ради Канади дозвіл на медичну практику. Низький рівень підготовки підтверджують і результати складання ліцензійних іспитів «Крок». При прохідному балі у 60,5% (Крок 2) та 70,5% (Крок 3) щорічно близько 10% студентів-медиків не долають прохідний бар’єр.

Що, на думку МОЗ, можна змінити в системі медичної освіти в Україні? Найперше, радять зрозуміти: жодне навчання чи тренінг не здатні ліквідувати дефекти відбору. Попри великий конкурс при вступі у медичні ВНЗ (10–30 осіб на місце залежно від спеціальності та ВНЗ), рівень абітурієнтів медичних ВНЗ часто поступається іншим спеціальностям.

За даними МОЗ, під час вступної кампанії 2015-го до одного з ВНЗ на спеціальність «лікувальна справа» зараховували абітурієнтів, які здали ЗНО з профільних предметів на 140–160 балів. У порівнянні, на економічний факультет одного з університетів, де конкурс становить в середньому 30 осіб на місце, у 2015-му зараховували абітурієнтів із прохідним балом від 180 з профільних предметів.

Через відсутність адекватного механізму позитивного відбору на медичні спеціальності «якість» медичного студента є низькою. На вступному етапі МОЗ пропонує:

  • встановлення жорстких критеріїв вступу абітурієнтів до медичних ВНЗ (підвищення прохідного балу ЗНО з профільних предметів);
  • визначення фіксованої квоти на набір студентів-контрактників, яка не повинна бути більшою за обсяг державного замовлення;
  • необхідність контролю за зарахуванням студентів-іноземців. Наразі серед осіб, які навчаються на умовах контракту – 21 206 іноземних громадян;
  • обґрунтована кількість державного замовлення.

Наступним кроком МОЗ називає підвищення якості навчання. Як ідеться в публікації, необхідно усвідомити, що наука та навчальний процес мають бути нерозривно пов’язані:

  • створення мережі університетських клінік, які забезпечуватимуть якісну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації медичних працівників;
  • відмова від визнання публікацій, виданих у наукових фахових виданнях, затверджених Міністерством освіти та науки України;
  • визнання публікацій в англомовних peer-review виданнях;
  • перевірка на академічну доброчесність викладачів при прийомі на роботу в ВНЗ;
  • зміни у викладанні загальноакадемічних предметів студентам-медикам. Відмова від загальноакадемічних кафедр у медичних університетах, і передання цих повноважень викладачам відповідних ВНЗ.

На етапі випуску МОЗ пропонує:

  • проведення ліцензійних інтегрованих іспитів «Крок»;
  • підвищення якості екзаменаційних завдань (використання екзаменаційного тесту з клінічних дисциплін IFOM (International Foundations of Medicine – «Міжнародні основи медицини») та запитань іспиту USMLE – United States Medical Licensing Examination – «Екзамен з Отримання Медичної Ліцензії Сполучених Штатів Америки»);
  • впровадження практичного оцінювання студентів-медиків – OSCE (Objective Structured Clinical Examination);
  • впровадження західного стандарту оцінювання медичних знань.

Такі зміни пропонує МОЗ у післядипломній медичній освіті:

  • запровадження механізму визнання післядипломної освіти, здобутої медиками за кордоном;
  • перегляд системи нарахування балів;
  • створення конкурентного середовища серед провайдерів медичної освіти;
  • зміна системи фінансування закладів післядипломної освіти. «Гроші мають йти за курсантом».

У публікації МОЗ підсумовують: у сучасному світі постійно зростають вимоги до системи охорони здоров’я; разом із тим, розвиток медичної науки вимагає від лікарів постійного навчання, самовдосконалення, вміння аналізувати дедалі більший обсяг знань і застосувати їх у своїй лікарській практиці.

Також ідеться про те, що без впровадження таких рішучих змін у системі медичної освіти, Україна ризикує перетворитися на країну, яка випускає неконкурентоспроможних спеціалістів.

Фото: pexels.com

Реклама

Помилка в тексті? Виділи її, натисни Shift + Enter або клікни тут.